Низовий Іван Данилович (03.01.1942 – 30.09.2011)

Український письменник, публіцист, громадський діяч, уродженець с. Марківка Білопільського району Сумської області.

У роки війни лишився круглим сиротою. По закінченні шостого класу працював у колгоспі, на будовах Казахстану, Півночі, України.

Відслужив трирічну строкову службу.

Працював у редакціях районних газет. Навчався на заочному відділенні факультету журналістики Львівського університету.

У 1966 р. переїхав до Луганська, де понад 10 років працював в обласних газетах, був старшим редактором студії телебачення. 1992 – 1998 рр. – відповідальний секретар Луганської організації НСПУ. Член НСПУ – з 1972 р. Член ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

Автор понад 100 збірок поезії, публіцистики, перекладів, творів для дітей. Книги виходили в Ужгороді, Львові, Рівному, Києві, Донецьку, Луганську й інших містах України.

Лауреат республіканських премій ім. Б. Горбатова та М. Чернявського, міжнародних літературно-мистецьких премій ім. братів Лепких, ім. Олекси Гірника та премії за кращий музичний твір-ораторію "Лелече". Нагороджений медаллю "Будівничий України".

У віці Ісуса Христа

У студії Ю. Хромушина