Головна » Статті » Івано-Франківська обл. » Олександр Букатюк

ВІДЗЕРКАЛЕННЯ ВІДЛІКУ /дзеркало нуля/
00:12

іду на я
щоб повернути собі себе
нас:тане час
і я обміняю струхлявіле життя
на вічнозелену смерть
про:від:ницю у неминання
а зараз я її ще побоююсь
хоч каже голос:
нещасні далекі від смерті
не така вона як її пишуть

00:11

я ос:ліп щоб про:зріти
щоб почути — оглух
бо не сказав би цього
зронивши хоч слово

00:10

йду по воді якої нема
в горлі пересох-
ла річка
починає свій від:лік
з кінця
от:же тепер
п:уст:еля є джерелом

00:09 (тут був [є] Біденко)

він біг по воді і розбився об воду
наче об кригу-сльозу цієї землі
в небі якої літав і літає
й після тепер
завертаючи кожну літ:еру
з ви:рію в надхмар’я чорнозему

00:08

допотопне майбутнє…
ані руш руки в верх…
хтось
вибухівкою начинив лю:ти:й
як завжди – винна смерть
іду проти течії свідомості
кожен слід – окунем стає
не почуваймося як удома
будемо звідси депортовані

00:07 (Дзеркало без відображення)

ві:добра:ження – кольорові клони наших тіней
в дзеркало без відображення дивляться
підірвані на – слава україні
я не знаю доки бачать вони нас
і чи ми є після
але вони реаль:ніші ніж ми
які ще не здійснилися
бо досі ділимо час
на до і ніколи

00:06

вчимося все життя закохуватись в смерть
народжуючись з вплетеними у днк
від:чуття:ми страху і ненависті до неї
чого ж так лякає нас дарувальниця вічности
знакпитанніє повітря в легенях зору

00:05

метастази мета:фор
спасають від життя
улюбленців смерті

00:04

в черепі зміїться кодло мозку
в серці смерть сповільненої дії
а мені ще багато треба для щастя
ще болю!
ще!
я спраг:лий

00:03

в окопі рота – рота слів
наказано: тсссс:
мир миром пироги з…
трілом
проте всупереч хворому глузду
кожна буква атакує затикання рота

00:02

смерть бетеером не об’їдеш
бо:я:ти:сь треба не її
у серці й мозку йдуть бої
за власне тіло чужо-
рідне

00:01

на:род з обмеженими можливостями
прикутий до стін і столів
та чорного леза землі
тут навіть свя:ті
із комп:лексом неповно:цінності

00:00 (ДІМ ГАМІВНИХ СОРОЧОК)

в сусідній палаті енштейн
який перевернув би
всі фізичні закони
з голови на ноги
як:би не гамівна сорочка
я ж теж в ній народився
тому не напишу ці вірші
якщо ви їх не прочитаєте

00:01

скошені трави ростуть
по:є:дна:ні смертю
копиця сіна
острива спогадів
сниться літо
де все булО
не так як бУло

00:02

поки життя не розлучить нас
будемо вірні одне одному
протягом всієї смерті
в горі і в радості
в зраді і в за:бутті
в дійсності
і в уяві

00:03

нескінченне число мови

пророчу не знаючи що буде завтра:
язикопад

00:04

діоген з ліхтарем у день
ніяк не знай:де людину
й самому схотілось у бочку
котра ширша за світ цей
що у вушку голки
наче в заш:морзі

00:05

ні бе ні ме
ні ку-ку…
нікого нема вдома
всі пішли в се:бе
по вуха

00:06

щастить мені на батьків
дякую миколо миколайовичу
що вчите мене й після смерті
хоч не сприймаєте за учня а за рівню
та ще й так що я й не смію пікнути
що недостойний
тепер мушу стати тисячеруким
бо є ще куди рити
вглиб неба

00:07

на дні б:ока:ла
не істина а – вина
на:лий:те ще
щоб спокутувати спокуту
є риси хліба
в обличчі малого зерна
земля обертає нас
від скрути до крутів

00:08

паралельні лінії життя і смерті
не перетинаються
при тому стикаючись л:обами
від римозалежності лікуюся верлібролом
чим більше почуваюся вільним
тим час:тіше сьогосвітні
перекривають дихання моїй свободі
та фіг і з ними
вони цим парасловам
по коліна

00:09 (чорна гарячка)

чорна гарячка землі
роздвоєння неба
розп’яттеманія велить:
кожен спаситель мусить бути розіпнутим
на всіх у світі хрестах
ви думаєте для чого
ліси вирубують
і чому кожна діва
месію народ:жує
?
чорна гарячка землі
температурить

00:10

поезія не лиш свята
а й будні
слава дню що змарнований
на роботу
чим менша зарплата
тим більшає наш рахунок
там – в збанкрутілому банку неба
витрачаймо ще більше
щоб розбагатіти

00:11

коли я напишу про ніщо
ви скажете що це не поезія
я ж заперечу
бо щось з чимось пережиток минулого
якого вже завтра не було
а з ніщо все тільки починається
кінець – то початок навпаки
або два кроки вічности до 00:12

00:11
віти вплелись в коріння
все здається круглим
як нагадування
про нуль дзеркала
ще один вірш і нічого не
станеться крім
народжень і смертей
радості й й горя
ми всі – жертви
власних експериментів
піддослідні гомо сапієнс

00:12

два-
надцять
число годинникулярне
апостольне
воно ж під час опівночі
перетворюється в нулі
(чи мо’ чотири:їться в очах?)
ви догнали що
зворотність відліку
відзеркалена від нулів
?
навіть ті хто се не осяг
не сумніваються що –
далі буде

---------------------------------------------

ДАЛІ (00:13)

кожна секунда життя належить смерті
боже як я люблю те чого нема
вічність знецінюється
мить зростає в ціні
вільна хвилинка мені не по кишені
не задумуйтеся над…
оцифровую слова
може колись глухосліпі слухопобачать

ІНШІ ВІРШІ

***
гамівний обмежений простір
звільнений вибухом
після якого почнуться початки
а під час них слова
які ой як будуть
вивертати світи нави:воріт

***
на цьому мінному полі
не одне під:ір:вал:ось слово
не одне під…
і…
рва…
лось
ре…чен…ня
час жнив
що посіяли
те й комбайнуємо

***
не андроноколайдеруйте
мені тут
хтось же заклав вибухівку
перед
великим БА-А-АХ!!!

лютий 2016

© Олександр Букатюк

Джерело: https://www.facebook.com/groups/229482220593415/?fref=ts
Категорія: Олександр Букатюк | Додав: borkan (02.03.2016) | Автор: Олександр Букатюк E W
Переглядів: 210
Всього коментарів: 0
avatar