Головна » Статті » Івано-Франківська обл. » Олександр Букатюк |
ВІДЗЕРКАЛЕННЯ ВІДЛІКУ /дзеркало нуля/
00:12 іду на я щоб повернути собі себе нас:тане час і я обміняю струхлявіле життя на вічнозелену смерть про:від:ницю у неминання а зараз я її ще побоююсь хоч каже голос: нещасні далекі від смерті не така вона як її пишуть 00:11 я ос:ліп щоб про:зріти щоб почути — оглух бо не сказав би цього зронивши хоч слово 00:10 йду по воді якої нема в горлі пересох- ла річка починає свій від:лік з кінця от:же тепер п:уст:еля є джерелом 00:09 (тут був [є] Біденко) він біг по воді і розбився об воду наче об кригу-сльозу цієї землі в небі якої літав і літає й після тепер завертаючи кожну літ:еру з ви:рію в надхмар’я чорнозему 00:08 допотопне майбутнє… ані руш руки в верх… хтось вибухівкою начинив лю:ти:й як завжди – винна смерть іду проти течії свідомості кожен слід – окунем стає не почуваймося як удома будемо звідси депортовані 00:07 (Дзеркало без відображення) ві:добра:ження – кольорові клони наших тіней в дзеркало без відображення дивляться підірвані на – слава україні я не знаю доки бачать вони нас і чи ми є після але вони реаль:ніші ніж ми які ще не здійснилися бо досі ділимо час на до і ніколи 00:06 вчимося все життя закохуватись в смерть народжуючись з вплетеними у днк від:чуття:ми страху і ненависті до неї чого ж так лякає нас дарувальниця вічности знакпитанніє повітря в легенях зору 00:05 метастази мета:фор спасають від життя улюбленців смерті 00:04 в черепі зміїться кодло мозку в серці смерть сповільненої дії а мені ще багато треба для щастя ще болю! ще! я спраг:лий 00:03 в окопі рота – рота слів наказано: тсссс: мир миром пироги з… трілом проте всупереч хворому глузду кожна буква атакує затикання рота 00:02 смерть бетеером не об’їдеш бо:я:ти:сь треба не її у серці й мозку йдуть бої за власне тіло чужо- рідне 00:01 на:род з обмеженими можливостями прикутий до стін і столів та чорного леза землі тут навіть свя:ті із комп:лексом неповно:цінності 00:00 (ДІМ ГАМІВНИХ СОРОЧОК) в сусідній палаті енштейн який перевернув би всі фізичні закони з голови на ноги як:би не гамівна сорочка я ж теж в ній народився тому не напишу ці вірші якщо ви їх не прочитаєте 00:01 скошені трави ростуть по:є:дна:ні смертю копиця сіна острива спогадів сниться літо де все булО не так як бУло 00:02 поки життя не розлучить нас будемо вірні одне одному протягом всієї смерті в горі і в радості в зраді і в за:бутті в дійсності і в уяві 00:03 нескінченне число мови пророчу не знаючи що буде завтра: язикопад 00:04 діоген з ліхтарем у день ніяк не знай:де людину й самому схотілось у бочку котра ширша за світ цей що у вушку голки наче в заш:морзі 00:05 ні бе ні ме ні ку-ку… нікого нема вдома всі пішли в се:бе по вуха 00:06 щастить мені на батьків дякую миколо миколайовичу що вчите мене й після смерті хоч не сприймаєте за учня а за рівню та ще й так що я й не смію пікнути що недостойний тепер мушу стати тисячеруким бо є ще куди рити вглиб неба 00:07 на дні б:ока:ла не істина а – вина на:лий:те ще щоб спокутувати спокуту є риси хліба в обличчі малого зерна земля обертає нас від скрути до крутів 00:08 паралельні лінії життя і смерті не перетинаються при тому стикаючись л:обами від римозалежності лікуюся верлібролом чим більше почуваюся вільним тим час:тіше сьогосвітні перекривають дихання моїй свободі та фіг і з ними вони цим парасловам по коліна 00:09 (чорна гарячка) чорна гарячка землі роздвоєння неба розп’яттеманія велить: кожен спаситель мусить бути розіпнутим на всіх у світі хрестах ви думаєте для чого ліси вирубують і чому кожна діва месію народ:жує ? чорна гарячка землі температурить 00:10 поезія не лиш свята а й будні слава дню що змарнований на роботу чим менша зарплата тим більшає наш рахунок там – в збанкрутілому банку неба витрачаймо ще більше щоб розбагатіти 00:11 коли я напишу про ніщо ви скажете що це не поезія я ж заперечу бо щось з чимось пережиток минулого якого вже завтра не було а з ніщо все тільки починається кінець – то початок навпаки або два кроки вічности до 00:12 00:11 віти вплелись в коріння все здається круглим як нагадування про нуль дзеркала ще один вірш і нічого не станеться крім народжень і смертей радості й й горя ми всі – жертви власних експериментів піддослідні гомо сапієнс 00:12 два- надцять число годинникулярне апостольне воно ж під час опівночі перетворюється в нулі (чи мо’ чотири:їться в очах?) ви догнали що зворотність відліку відзеркалена від нулів ? навіть ті хто се не осяг не сумніваються що – далі буде --------------------------------------------- ДАЛІ (00:13) кожна секунда життя належить смерті боже як я люблю те чого нема вічність знецінюється мить зростає в ціні вільна хвилинка мені не по кишені не задумуйтеся над… оцифровую слова може колись глухосліпі слухопобачать ІНШІ ВІРШІ *** гамівний обмежений простір звільнений вибухом після якого почнуться початки а під час них слова які ой як будуть вивертати світи нави:воріт *** на цьому мінному полі не одне під:ір:вал:ось слово не одне під… і… рва… лось ре…чен…ня час жнив що посіяли те й комбайнуємо *** не андроноколайдеруйте мені тут хтось же заклав вибухівку перед великим БА-А-АХ!!! лютий 2016 © Олександр Букатюк Джерело: https://www.facebook.com/groups/229482220593415/?fref=ts | |
Категорія: Олександр Букатюк | Додав: borkan (02.03.2016) | | |
Переглядів: 210 |
Всього коментарів: 0 | |