Вустами припав
До роси ніжних трав...
Пелюстки кохав шовкові.
Чуттєвими "па"
Прогиналась трава,
Мої обіймала скроні.

Туман, мов шаман -
Розливав свій дурман
І нас огортав парою.
Кохання вулкан
Твій гойдав океан,
Пульсуючи під корою.

Палав і згорав
Серед магії трав
І з попелу птахом знову -
Злітав, де зоря
Колискову вітрам
Співає свою казкову.