| Головна » Статті » Хмельницька обл. » Любов Сердунич |
ТВОЄ РІЗДВО
| ТВОЄ РІЗДВО Ще не було нічого. Ще в майбутті слова. Тільки у Вічність човен Вже відпливав. Лиш народилась ніжність, Як весняна вода. Світ її ніжив, ніжив, Смутку ясного додав. Слабкості загадковій Дав потаємних сил. Серце налив любов’ю, Щедро сипнув краси. Срібла – у погляд, шовку – До золотого плеча… І закохавсь – до шоку! – Замилувався Час. В коси вплітались зорі, Ніжно леліла длань. Тіло, іще прозоре, – Вже як вулкан тепла. Дав весняного снігу, Що так неждано летить. Пестив і ніжив, ніжив – І народилась… Ти! Дощик Тобі з веснянок, В очі – блакить небес. Хто Ти: Богиня? Мавка? Хто розпізна Тебе? ТИ – джерельце чи повінь? Чи насолода-біль? Зради, страждань, любови – Більше чого в Тобі? Ще не було нічого… Ера віки пливла… Порожньо, зимно, чорно… Ти – вже була! Ще не зривались коні, Ще ні доби, ні юрби, Ще не було нікого – Світ вже Тебе любив! Ще ні жури-печалі, Ще не світив вогонь – ТИ освітила далі Сяйвом своїх долонь! Усмішка – вже Джоконди! – Так таємниче цвіла! Хто вона? ЖІНКА! Онде Щойно отут пройшла. (© Любов СЕРДУНИЧ) | |
| Категорія: Любов Сердунич | Додав: Lubavka2 (03.03.2016) | | |
| Переглядів: 247 |
| Всього коментарів: 0 | |